Адвокат Смородский Александр Григорьевич

Московським районним судом м. Харкова задоволено позов нашого клієнта про поновлення на роботі, внесення змін до трудової книжки  у розділ «Відомості про роботу», де зазначено, що запис про звільнення є недійсним,  стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, допомоги по вагітності та пологах та моральної шкоди.

Справа № 643/14884/18

Провадження № 2/643/202/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

за участю секретарів - Горборукової М.О., Башкевіч Є.О., Селіванової К.О., Аніщенко Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (ТОВ «ІД.БЬЮТІ»), ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ», ОСОБА_2 , в якій просить поновити її на роботі на посаді заступника директора Товариства з обмеженою відповідальність «ІД.БЬЮТІ» (код ЄДРПОУ 41939329), про що видати відповідний наказ. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (код ЄДРПОУ 41939329) внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1  у розділ «Відомості про роботу»: де зазначити, що запис про звільнення є недійсним. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (код ЄДРПОУ 41939329)  та ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 (ід код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 7500 гривень. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (код ЄДРПОУ 41939329)  та ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 (ід код НОМЕР_1 ) допомогу по вагітності та пологам у розмірі 15000 гривень. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (код ЄДРПОУ 41939329) та ОСОБА_2  (ід номер НОМЕР_2 ) на користь  ОСОБА_1 (ід код НОМЕР_1 ) компенсацію моральної шкоди у розмірі 50 000,00 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «ІД.БЬЮТІ» (код ЄДРПОУ 41939329) судові витрати, відповідно до розрахунку. Допустити рішення до негайного виконання. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 01.03.2018 року прийнята на посаду заступника директора ТОВ «ІД.БЬЮТІ», код ЄДРПОУ 41939329, про що було видано відповідний наказ про прийом на роботу та внесено відповідний запис до трудової книжки. Щомісячна заробітна плата складає 3750 гривень. До обов`язків позивача входило: координація роботи найманого персоналу, прийняття замовлень на товар, формування замовлень, прийняття оплати за товар, перемовини з клієнтами шляхом обміну інформації телефоном, електронною поштою, в групі Viber, ведення фінансового контролю за закупівлею товару, передача інформації та коштів бухгалтеру та інше. Фактично ТОВ «ІД.БЬЮТІ», в особі керівника - директора по м. Харкову ОСОБА_2 здійснювало свою діяльність з торгівлі косметичними товарами, медичними препаратами та проводило навчання косметологів з ін`єкційної косметології за адресою: АДРЕСА_1 . На сьогодні, ТОВ «ІД. БЬЮТІ» змінило адресу перебування та переїхало до іншого приміщення по АДРЕСА_2 . Після повідомлення про вагітність, позивач відчула утиски з боку дирекції, оскільки її фактично відсторонили від роботи, пояснюючи це її вагітністю. Виконання функцій заступника директора було покладено на іншого працівника, а позивачу було запропоновано працювати у стаціонарному режимі, проводити усі перемовини з клієнтами в телефонному та електронному режимі. В результаті утисків та пережитих хвилювань позивач 26 липня 2018 року стала почувати себе погано та звернулась до КЗОЗ «Харківський міський перинатальний центр», де перебувала до 05.08.2018 року на амбулаторному лікуванні з діагнозом: вагітність. При цьому, ОСОБА_1 повідомила роботодавця про те, що перебуває у лікарні. З 6 серпня 2018 року позивач приступила до роботи. При спілкуванні з клієнтами з`ясувалось, що 29.07.2018 року ОСОБА_2 повідомила клієнтів шляхом розміщення інформації у групі Viber про те, що позивач пішла у декретну відпустку, а самого позивача виключили з групи та заблокували. При цьому, ОСОБА_2 пояснила, що такі дії вона здійснила лише з метою, щоб клієнти не турбували позивача, оскільки в її стані вагітності не потрібні хвилювання та запевнила, що усі лікарняні будуть оплачені після їх пред`явлення позивачем. З 13.08.2018 року по 23.08.2018 року позивач перебувала на лікуванні у КЗОЗ «Харківський міський перинатальний центр», у зв`язку з вагітністю. З 06 вересня 2018 року позивачу надано лікарняний до січня 2019 року по вагітності та пологам. Усі лікарняні листи позивач надсилала роботодавцю засобами поштового зв`язку. При цьому, відповідач ТОВ «ІД.БЬЮТІ» жодної виплати заробітної плати з 01 липня 2018 року не здійснював, уникав спілкування з позивачем та нічого не пояснював. 19 вересня 2018 року позивач випадково дізналася про те, що її звільнили з посади заступника директора ТОВ «ІД БЬЮТІ», хоча жодної заяви про звільнення позивач не писала. Позивач не була ознайомлена з наказом про звільнення, не знає коли і з яких підстав відбулося звільнення та не отримала трудову книжку. Середня місячна заробітна плата позивача складає 3750 гривень на місяць. Крім того, з відповідача слід стягнути допомогу по вагітності та пологах, оскільки така допомога виплачується застрахованій особі за весь період відпустки. Таким чином, допомога по вагітності та пологам повинна бути виплачена відповідачем з 06.09.2018 року по 06.01.2019 року, тобто за 4 календарних місяці (3750 гривень х 4 = 15000 гривень). Крім того, незаконними діями позивача, відповідачу спричинена моральна шкода (а.с. 28-30).

   Ухвалою суду від 19.11.2018 року відкрито провадження у цивільній справі та справа призначена до розгляду в загальному позовному провадженні та призначене підготовче судове засідання.

09.04.2019 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненою позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.Бьюті», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , в якій просила поновити її на роботі на посаді заступника директора ТОВ «ІД.Бьюті», про що видати відповідний наказ; зобов`язати ТОВ «ІД.Бьюті» внести зміни до трудової книжки позивача у розділ «Відомості про роботу», де зазначити, що запис про звільнення є недійсним; стягнути з ТОВ «ІД.Бьюті» на користь позивача середній заробіток, що складав 3700 гривень на місяць, за весь час вимушеного прогулу; стягнути з ТОВ «ІД.Бьюті» на користь позивача допомогу по вагітності та пологах у розмірі 15000 гривень; стягнути солідарно з ТОВ «ІД.Бьюті» та ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію моральної шкоди у розмірі 50000 грн. та судові витрати; допустити рішення до негайного виконання. Додатково в обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що 20 вересня 2018 року з довідки за формою ОК-7 випадково дізналась про те, що у липні 2018 року її звільнили з посади заступника директора ТОВ «ІД.БЬЮТІ», хоча жодної заяви про звільнення вона не писала, починаючи з липня 2018 року жодних виплат згідно з довідкою не здійснювалося, про те, що вона була звільнена з роботи у липні 2018 року повідомила і сама ОСОБА_2 (а.с.76-79).

Ухвалою суду від 11.04.2019 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД. БЬЮТІ» наступні оригінали документів: наказ про прийом на роботу на посаду заступника директора ТОВ «ІД.БЬЮТІ» ОСОБА_1 , наказ про її звільнення, трудову книжку ОСОБА_1 , наказ про звільнення ОСОБА_1 , всі наявні документи, на підставі яких було видано наказ про звільнення (заява, акт, доповідна записка, розпорядження тощо), письмове попередження про звільнення, а також трудову книжку ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 31.10.2019 року справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Смородського О.Г. про витребування доказів та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» наступні оригінали документів: заяву про прийняття на роботу та наказ про прийняття на роботу в ТОВ «ІД.БЬЮТІ» ОСОБА_1

03.06.2020. представник позивача - адвокат Смородський О.Г. звернувся до суду з заявою про уточнення позовної вимоги в частині стягнення моральної шкоди, в якій моральну шкоду в розмірі 50000 грн. просив стягнути з директора ТОВ «ІД.Бьюті» ОСОБА_2 . В іншій частині позовні вимоги залишили без змін та просили задовольнити у повному обсязі (а.с.159).

В березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про уточнення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (ТОВ «ІД.БЬЮТІ»), ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , в якій просила зобов`язати ТОВ «ІД.БЬЮТІ» поновити її на роботі на посаді заступника директора ТОВ «ІД.БЬЮТІ» з 01.07.2018 року, про що видати відповідний наказ; стягнути з ТОВ «ІД.БЬЮТІ» на її користь середній заробіток, що складав 3700 грн. 00 коп. на місяць, за весь час вимушеного прогулу за 31 місяць, у розмірі 114700 грн. 00 коп. Інші позовні вимоги просила залишити без змін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Смородський О.Г. підтримали позовні вимоги позивача, посилаючись на вищенаведене, та просили позов задовольнити. Крім того, позивач зазначила, що 5 років працювала в магазині одягу в супермаркеті «Караван», звільнилася в травні 2017 р. Трудова книжка була виписана ще в 2007 році. З 05 травня 2017 року вона неофіційно влаштувалася на роботу в компанію «ІД.БЬЮТІ». З березня 2018 року в салоні краси «Услада», який розташований по АДРЕСА_1 , влаштувалася на роботу заступником генерального директора ТОВ «ІД.БЬЮТІ». Генеральним директором компанії була ОСОБА_2 , її мати була бухгалтером. Заяву позивач про прийняття на роботу писала та передавала бухгалтеру. Бухгалтер видавала накази. Ставка позивача становила 9000 грн. на місяць, із них - 3700 грн. вона отримувала офіційно, 5300 грн. - отримувала в «конверті». В її обов`язки входило набір персоналу, проведення тренінгів. Працювати на «віддаленні» перевели 16.07.2018 року. В червні 2018 року позивач отримувала заробітну плату. 05.08.2018 їй потрібно було проводити семінар, на який вона повинна була запросити косметологів. Зібралися п`ятеро людей, але семінар не відбувся. Надала відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 . В подальшому просили розглядати справу за їх відсутності.

Представники відповідача ОСОБА_2 - адвокати Рябовол В.В., Борбунюк О.О., в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали та надали суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача вважали незаконними і необгрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав: згідно договору № 1 від 27 липня 2018 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ІД.БЬЮТІ» ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 частку статутного капіталу ТОВ «ІД.БЬЮТІ», а ОСОБА_3 прийняв у власність цю частку у статутному капіталі ТОВ «ІД.БЬЮТІ». Згідно Акту прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ІД.БЬЮТІ» від 27 липня 2018 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського ИНО Серговою О.М., реєстровий №282-283, ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняв частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «ІД.БЬЮТІ». Згідно наказу № 4 про припинення трудового договору від 07 серпня 2018 року ОСОБА_2 звільнена з роботи у ТОВ «ІД.БЬЮТІ» відповідно до ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням). Згідно Акту прийому-передачі справ при зміні директора ОСОБА_2 здала, а ОСОБА_3 прийняв печатку з документацією ТОВ «ІД. БЬЮТІ», прийняв на себе всі зобов`язання по відношенню до Товариства. Таким чином, ОСОБА_2 з 07 серпня 2018 року не має жодного відношення до правовідносин, що склалися між позивачем та ТОВ «ІД.БЬЮТІ». З позовної заяви неможливо зробити висновок, яким саме чином ОСОБА_2 порушила, не визнала або оспорювала права, свободи позивача, з урахуванням того, що вона не має відношення до ТОВ «ІД.БЬЮТІ». Таким чином, вважають, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем за цим позовом. Крім того, вважають, що позивач приховує справжні правовідносини, які склалися у неї з ТОВ «ІД.БЬЮТІ»: позивачка повідомляє суд, що 6 серпня 2018 року вийшла на роботу після лікарняного, але за якою адресою «не знає»; вона відрекомендувалася заступником директора, але «не знає», що коли вийшла на роботу, з наступного дня вона є заступником іншого директора; позивач повідомляє суд, що надсилала лікарняні по пошті, але не зрозуміло, чому саме 6 серпня 2018 року, коли вона «вийшла на роботу», вона не передала лікарняний з рук в руки; позивач приховує від суду справжню юридичну адресу ТОВ «ІД.БЬЮТІ»; позивач направляє лікарняні на не зрозумілу адресу; позивач «не знає», чому саме вона була звільнена. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримала моральну шкоду (а.с. 46-49). В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити у повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» в судове засідання на неодноразові виклики не з`явились, причини неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не надали, ухвали суду про витребування доказів не виконали.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання на неодноразові виклики не з`явився, причини неявки не повідомив, пояснення на позовну заяву не надав. Суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З вимог п.1 ст. 232 КЗпП України вбачається, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.03.2018 року була прийнята на роботу заступником директора ТОВ «ІД.БЬЮТІ».

26 липня 2018 року позивач звернулася до КЗОЗ «Харківський міський перинатальний центр», де перебувала до 05.08.2018 року на амбулаторному лікуванні з діагнозом: вагітність (а.с.12).

З 6 серпня 2018 року позивач приступила до роботи. При спілкуванні з клієнтами з`ясувалось, що 29.07.2018 року ОСОБА_2 повідомила клієнтів шляхом розміщення інформації у групі Viber про те, що позивач пішла у декретну відпустку, а самого позивача виключили з групи та заблокували.

З 13.08.2018 року по 23.08.2018 року позивач перебувала на лікуванні у КЗОЗ «Харківський міський перинатальний центр», у зв`язку з вагітністю. З 06 вересня 2018 року позивачу надано лікарняний до січня 2019 року по вагітності та пологам (а.с. 13).

З листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 09.10.2018 вбачається, що за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на запит по застрахованій особі ОСОБА_1 з липня 2018 року відсутні будь-які дані про сплату єдиного соціального внеску та наявність трудових відносин (а.с. 19,88).

Згідно з договором № 1 від 27 липня 2018 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ІД.БЬЮТІ» ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 частку статутного капіталу ТОВ «ІД.БЬЮТІ», а ОСОБА_3 прийняв у власність цю частку у статутному капіталі ТОВ «ІД.БЬЮТІ» (а.с.50).

Згідно з Актом прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ІД.БЬЮТІ» від 27 липня 2018 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського МНО Серговою О.М., реєстровий №282-283, ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняв частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «ІД.БЬЮТІ» (а.с. 51).

Згідно з наказом № 4 про припинення трудового договору від 07 серпня 2018 року ОСОБА_2 звільнена з роботи у ТОВ «ІД.БЬЮТІ» відповідно до ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) (а.с. 53).

З Акту прийому-передачі справ при зміні директора вбачається, що ОСОБА_2 здала, а ОСОБА_3 прийняв печатку з документацією ТОВ «ІД.БЬЮТІ», в тому числі трудову книжку № НОМЕР_3 , належну ОСОБА_1 (а.с.54).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач була звільнена директором ТОВ «ІД.БЬЮТІ» ОСОБА_2 з роботи в липні 2018 року, однак 07 серпня 2018 року передала трудову книжку ОСОБА_1 новому директору.

Доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про її звільнення з роботи суду не надано. Трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, визначених ст. 40 КЗпП України.

Відповідачами та третьою особою належних доказів підстав для звільнення позивача за ст. 40 КЗпП України не надано.

Відповідно до ч.3 ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Частиною третьою статті 184 КЗпП України передбачено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, трудова книжка ОСОБА_1 знаходиться у директора ТОВ «ІД.БЬЮТІ» ОСОБА_3 , остаточний розрахунок з нею не проведений, про її звільнення з посади заступника директора вона дізналася від клієнтів товариства.

Таким чином, суд вважає, що позивач була звільнена з роботи з порушенням трудового законодавства.

Враховуючи, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» не надали суду жодного документа стосовно трудових відносин з ОСОБА_1 , ухвали суду про витребування доказів не виконані, суд вважає можливим стягнути середній заробіток на користь позивача за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та поновити її на роботі на посаді заступника директора ТОВ «ІД.БЬЮТІ» з 01.07.2018 року, про що видати відповідний наказ; зобов`язати ТОВ «ІД.БЬЮТІ» внести зміни до трудової книжки позивача у розділ «Відомості про роботу», де зазначити, що запис про звільнення є недійсним; стягнути з ТОВ «ІД.БЬЮТІ» на її користь середній заробіток, що складав 3700 грн. 00 коп. на місяць, за весь час вимушеного прогулу за 31 місяць, у розмірі 114700 грн. 00 коп.; стягнути з ТОВ «ІД.БЬЮТІ» на користь позивача допомогу по вагітності та пологах у розмірі 14800 гривень (3700 грн. х 4 місяці = 14800 грн.); стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ІД.БЬЮТІ», ОСОБА_2 суд відмовляє за його недоведеністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ТОВ «ІД.БЬЮТІ» в доход держави судовий збір в розмірі 3111 грн., з відповідача ОСОБА_2 - 908 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 430, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, ст.ст. 184 ч.3, 232, 233, 235 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на роботі на посаді заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.Бьюті» (ТОВ «ІД. БЬЮТІ»), код ЄДРПОУ 41939329, з 01.07.2018 року, про що видати відповідний наказ.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (ТОВ «ІД.БЬЮТІ»), код ЄДРПОУ 41939329, внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 у розділ «Відомості про роботу», де зазначити, що запис про звільнення є недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (ТОВ «ІД.БЬЮТІ»), код ЄДРПОУ 41929329, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Харків, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , середній заробіток, що складав 3700 грн. 00 коп. на місяць, за весь час вимушеного прогулу за 31 місяць, у розмірі 114700 (сто чотирнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп., без урахування податків і зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (ТОВ «ІД.БЬЮТІ»), код ЄДРПОУ 41929329, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Харків, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , допомогу по вагітності та пологах у розмірі 14800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) гривень, без урахування податків і зборів.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 3700 (три тисячі сімсот) грн., без урахування податків і зборів, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІ» (ТОВ «ІД.БЬЮТІ»), код ЄДРПОУ 41939329, в доход держави судовий збір у розмірі 3111 (три тисячі сто одинадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , в доход держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД.БЬЮТІі» (ТОВ «ІД.БЬЮТІ»), ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Харченко А.М.