Адвокат Смородский Александр Григорьевич

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

31 березня 2020 р. справа №520/1237/2020

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошового забезпечення за час проходження військової служби , -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- зобов`язати військового комісара Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області змінити Наказ (по стройовій частині) від 01.11.2019 № 276 в частині 2 Наказу військового комісара Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області (по стройовій частині) від 01.11.2019 № 276 та викласти його в такій редакції, а саме: виключити ОСОБА_1 із списків особового складу Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату 25 листопада 2019 року та направити для постановки на військовий облік до Нововодолазького РВК Харківської області;

- стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , грошове забезпечення у розмірі 31 575 грн за час проходження військової служби за період з 06 жовтня 2019 року по 25 листопада 2019 року;

- стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що він проходив військову службу в Красноградському об`єднаному міському військовому комісаріату Харківської області на посаді заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення. Наказом командира ВЧ С9560 (по особовому складу) від 18.10 2019 № 222 позивача звільнено з військової служби, у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі. На підставі вказаного наказу прийнято наказ військовим комісаром Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області (по стройовій частині) від 01.11.2019 № 276, яким виключено позивача із списків особового складу Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату з 01 листопада 2019 року та направлено для постановки на військовий облік до Нововодолазького РВК Харківської області. З огляду на те, що наказ від 18.10 2019 № 222 було отримано 14.11.2019, а також те, що в період з 09.11.2019 по 19.11.2019 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, виключення позивача зі списків особового складу з 01.11.2019 вважає протиправним, через що оскаржуваний наказ підглядає зміні в частині дати виключення позивача зі списків особового складку комісаріату.

Відповідачі проти позову заперечували, від представника відповідача - Харківського обласного військового комісаріату - Новикова В.А. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив щодо доводів позивача про необхідність внесення змін до наказу від 01.11.2019 № 276 (по стройовій частині) та виключення останнього зі списків особового складу взагалі не має обґрунтування, оскільки положеннями ст. 64 Статуту внутрішньої служби ЗС України встановлено строки здавання посади, зокрема, у випадку позивача строки, здавання посади останньому визначав військовий комісар Красноградського ОМВК Харківської області. Водночас, представник відповідача зазначив, що позивач не займав посаду командира батальйону, роти, корабля, тому є помилковими посилання позивача щодо терміну здавання посади - 5 діб.

Також від представника Красноградського ОМВК Харківської області - Гладкого В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, наводячи ті ж самі обставини, що й представник Харківського обласного військового комісаріату.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС України, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 проходив військову службу, у військовому званні полковник, в Красноградському об`єднаному міському військовому комісаріаті Харківської області на посаді заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення.

Листом Харківського обласного військового комісаріату від 20.08.2019 №2268/ВОЗіК, 20.08.2019 № 2269/ВОЗіК, а також від 18.09.2019 №2490/ВОЗіК, надсилався на на ім`я начальника ГУ персоналу Генерального штабу Збройних Сил України пакет документів на звільнення полковника ОСОБА_1

Наказом командира військової частини С9560 (по особовому складу) від 18.10 2019 № 222, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "в" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі).

Листом ВЧ С9560 від 23.10.2019 № 9560/61/3904 доведено Харківському обласному військовому комісаріату інформаційне повідомлення про звільнення позивача наказом командира ВЧ С9560 (по особовому складу) від 18.10.2019 № 222.

Листом Харківського обласного військового комісаріату від 24.10.2019 № 2933/В03ІК надіслано на адресу Красноградського ОМВК Харківської області наказ (інформаційне повідомлення) командира військової частини А1314 (по особовому складу) від 18 жовтня 2019 року № 222, для обліку та подальшого використання в роботі. Також у вказаному листі зазначено, що офіцера належить розрахувати в найкоротший термін та направити до військового комісаріату для взяття на військовий облік (подальше зняття з військового обліку), витяг із наказу про виключення із списків особового складу надати до Харківського ОВК (відділ офіцерів запасу і кадру).

На підставі вказаного наказу від 18 жовтня 2019 року № 222 військовим комісаром Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області прийнято наказ (по стройовій частині) від 01.11.2019 № 276, яким полковника ОСОБА_1 , заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області, виключено із списків особового складу Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату з 01 листопада 2019 року та направлено для постановки на військовий облік до Нововодолазького РВК Харківської області.

Водночас, згідно грошового атестату серії ЗУ №083828, виданого 22.11.2019 Харківським ОМВК грошове забезпечення позивачу здійснено до 05.10.2019 (а.с.13).

З вказаним наказом від 01.11.2019 № 276 позивач не погоджується, як і не погоджується з тим, що грошове забезпечення позивачу здійснено до 05.10.2019.

Відповідно до п. 12.8 наказу МО України 10.04.2009 № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", документи на звільнення військовослужбовців, які досягають граничного віку перебування на військовій службі або в яких закінчується строк контракту, направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення, не пізніше ніж за два місяці до досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі або закінчення строку контракту. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до військової частини за місцем проходження військової служби у строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад, а також розрахунок військовослужбовців.

Пунктом 242 Положення про проходження військової служби, затвердженого Указом Прези дента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Щодо доводів позивача про необхідність внесення змін до наказу військового комісара Красноградського ОМВК Харківського області від 01.11.2019 № 276 (по стройовій частині) та виключення останнього зі списків особового складу 25.11.2019 та направлення для постанови на військовий облік, суд зазначає, що такі вимоги не є обґрунтованими виходячи з положень ст. 64 Статуту внутрішньої служби ЗС України встановлено строки здавання посади, зокрема у випадку позивача строки здавання посади останньому визначав військовий комісар Красноградського ОМВК Харківської області. Позивач не займав посаду командира батальйону, роти, корабля, тому є необґрунтованою його вимога про термін здавання посади - 5 діб.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, оскаржуваний наказ є правомірним, та таким, що відповідає положенням ч.2 ст.2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов`язаня військового комісара Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області змінити наказ (по стройовій частині) від 01.11.2019 № 276 в частині 2 Наказу військового комісара Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області (по стройовій частині) від 01.11.2019 № 276 та викласти його в такій редакції, а саме: виключити ОСОБА_1 із списків особового складу Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату 25 листопада 2019 року та направити для постановки на військовий облік до Нововодолазького РВК Харківської області, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Харківського обласного військового комісаріату на користь позивача грошове забезпечення у розмірі 31 575 грн за час проходження військової служби за період з 06 жовтня 2019 року по 25 листопада 2019 року, суд зазначає наступне.

Наказом (по стройовій частині) від 01.11.2019 № 276 полковника ОСОБА_1 , заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області, виключено із списків особового складу Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату з 01 листопада 2019 року та направлено для постановки на військовий облік до Нововодолазького РВК Харківської області.

Згідно грошового атестату серії ЗУ №083828, виданого 22.11.2019 Харківським ОМВК грошове забезпечення позивачу здійснено до 05.10.2019 (а.с.13).

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначений ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, відповідно до якої грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Згідно Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, затвердженого наказом Міністра оборони України від 11.06.2008№260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Відповідно п. 14 зазначеного Порядку грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.

Згідно абз.3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.10.2018 по справі № 817/1178/17.

Таким чином, після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовця та виключення зі списків особового складу військової частини з ним має бути проведений розрахунок.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач був виключений із списків особового складу Красноградського ОМВК з 01.11.2019, а грошове забезпечення виплачено до 05.10.2019, згідно грошового атестату, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Харківського обласного військового комісаріату на користь позивача грошове забезпечення за час проходження військової служби за період з 06 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року включно, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення з Харківського обласного військового комісаріату на користь позивача грошове забезпечення у розмірі 31 575 грн за час проходження військової служби за період з 01 листопада по 25 листопада 2019 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Харківського обласного військового комісаріату на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 даної статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду №5 від 25.05.2001 та від 27.02.2009 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що підставою для відшкодування моральної шкоди позивачем вказано невиплата грошових сум при звільненні.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, моральних або фізичних страждань внаслідок поведінки відповідача, яку позивач вважає протиправною, не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується; не підтвердив наявність причинного зв`язку між моральною шкодою і діями відповідача.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, задоволенню не підлягають.

Щодо строків звернення позивача до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст. 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).

Враховуючи, зміст позовних вимог, а також те, що положеннями КАС України не обмежено строк для звернення до суду з позовом про стягнення працівниками заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави про пропущення позивачем строку на звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошового забезпечення за час проходження військової служби, підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Красноградського об`єднаного міського військового комісаріату про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошового забезпечення за час проходження військової служби - задовольнити частково.

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час проходження військової служби за період з 06 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року включно.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2020 року.

СуддяМар`єнко Л.М.