Адвокат Смородский Александр Григорьевич

У разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Судами встановлено, що позивач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця (ФОП). В період з 13.09.2016 по 16.09.2016 обласним управлінням Державної служби України з питань праці здійснено позапланову перевірку ФОП на предмет додержання вимог законодавства з питань праці, під час якої встановлено, що ФОП створено робоче місце «продавець продовольчих товарів» у магазині. до роботи на цій посаді ФОП допустив особу, з якою трудовий договір не укладався, повідомлення до органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не надсилав.

З огляду на ці обставини управління Держпраці винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої ФОП визнано винним у правопорушенні, передбаченого абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати – 87 000 гривень. Крім того, за результатами перевірки працівниками управління Держпраці за цим фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, та направлений для розгляду по суті до міськрайонного суду, постановою якого позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП - та накладено стягнення у виглядi штрафу в сумі 8 500 гривень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, залишаючи в силі рішення  окружного адміністративного суду, який визнав протиправною та скасовав постанову управління Держпраці про накладення на позивача штрафу в сумі 87 000,00 грн, виходив з позиції про неможливість одночасного притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 3 ст. 41 Кодексу України по адміністративні правопорушення за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

ВС/КАС звертає увагу, що за допуск фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору підприємця уже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою міськрайонного суду від 24.10.16, що набрала законної сили. Застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. Накладення на нього штрафу за те саме правопорушення також постановою управління Держпраці від 07.10.2016 є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст.61 Конституції України.

Тобто ключової відмінністю зазначених двох статей двох кодексів є суб'єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин.

Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Оцінюючи негативне для позивача рішення суду апеляційної інстанції, який виходив з того, що штраф, передбачений КЗпП, є фінансовою санкцією, тобто є іншим видом відповідальності, ніж штраф за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, ВС/КАС вказав, що закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Також заслуговує на особливу увагу висновок Верховного Суду наступного змісту: «Враховуючи …пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, Суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності».