Новий закон про валюту: що зміниться для бізнесу
Для населення суттєвих змін тут, насправді, лише дві — підвищення ліміту інвестицій за кордон з 50 тис. доларів до 50 тис. євро і можливість онлайн-купівлі валюти.
Для бізнесу: 1. Строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується з 180 до 365 днів.
2. Скасування індивідуальних ліцензії на валютні операції за кордоном для юридичних осіб.
3.Відтепер компанія, яка отримає кошти з-за кордону, не буде звітувати про них.
По-перше. Життя компаній, які здійснюють зовнішньо-економічну діяльність, значно спроститься.
Наприклад, строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується з 180 до 365 днів. Тобто, якщо зараз компанія, укладаючи контракт купівлі товару за кордоном за попередньою оплатою повинна оплатити, отримати та розмитнити товар протягом 180 днів, то з 7 лютого в неї на це буде удвічі більше часу.
365 днів — це те, чого чекали клієнти — юридичні особи. Наприклад, у клієнтів, які працюють з Китаєм, практично немає шансів вкластися в 180 днів при укладанні прямого контракту і здійснення попередньої оплати".
Крім цього, скасовано такі санкції за порушення цього строку, як штраф у розмірі 100% від суми операції і заборона на проведення зовнішньоекономічної діяльності.
Однак новим законом все ж передбачено нарахування пені за кожний день прострочення в разі порушення строків розрахунків — 0,3% суми неодержаних коштів.
По-друге. Скасування індивідуальних ліцензії на валютні операції для юридичних осіб та їх заміна е-лімітами.
Раніше на проведення валютної операції за кордоном компанії були зобов’язані отримувати індивідуальні ліцензії: вони видавалися на конкретну суму, тобто під конкретну операцію.
Так, компанія, яка хотіла її здійснити, вимушена була збирати весь пакет підтверджуючих документів та надавати їх в банк. Тепер компанія матиме право інвестувати за кордон 2 млн євро на рік без необхідності отримувати індивідувльні дозволи.
Всю інформацію про здійсненні операції буде отримувати НБУ і як тільки компанія досягне граничної суми, вільно проводити нові операції вона не зможе.
Крім цього, більш зручними стануть операції на невеликі суми — до 150 тис грн в еквіваленті: вони не підпадатимуть під валютний контроль.
"Це виглядає більш ніж адекватним рішенням, так як при поточному знеціненні гривні така сума є еквівалентом 5400 доларів і навряд чи такі операції несуть в собі потенційні ризик", — зазначає менеджер відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні Олександр Руденко.
Також, зазначає Руденко, істотно скоротить бюрократичну тяганину при оформленні експортних операцій скасування подвійного контролю за операціями з експорту продукції. Відтепер валютний нагляд здійснюватиме тільки той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію.
По-третє. Зроблені певні кроки, які спростять притік капіталу в Україну. Один з них — скасуваня Нацбанком реєстрації зовнішніх запозичень.
Йдеться про те, що відтепер компанія, яка отримає кошти з-за кордону, не буде звітувати про них.
Процедура реєстрації та отримання дозволу за іноземними позиками була досить громіздкою і багато в чому дуже складною, тоді як її відсутність загрожувала позичальнику накладенням значного штрафу.
По-четверте. Українські компанії зможуть заздалегідь купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями.
Компанії, які співпрацюють з іноземними контрагентами, отримають нові можливості захисту від валютних коливань — вони зможуть використовувати інструмент NDF (безпоставочний форвард). Проте в Україні поки що немає культури захисту від валютних ризиків.
Проте, певні обмеження для бізнесу залишаються. Наприклад, компанії, які здійснюють зовнішньо-економічну діяльність, не зможуть вільно купувати валюту на міжбанку для розрахунку з іноземними контрагентами в режимі онлайн.
Як і раніше, вони повинні спочатку подати заявку, а на наступний день банк купить валюту.
Також зберігається вимога обов'язкового продажу валютних надходжень на користь юридичних осіб в розмірі 50%.
Частина обмежень залишиться
Повна валютна свобода не настане: банки й надалі контролюватимуть клієнтські операції, а клієнти-фізособи зможуть і надалі інвестувати за кордон лише в рамках окреслених лімітів.
Більше того, далеко не всі банки запустять нову послугу онлайн-обміну валют, оскільки для цього потрібен час, щоб доопрацювати програмне забезпечення.
Також банкіри не перестануть вимагати від клієнтів документи, які підтверджують валютні операції, хоча нове законодавство начебто цього і не вимагає.
Банкіри пояснюють таку, здавалося б, повільність тим, що нова система валютного регулювання передбачає перехід від тотального контролю за клієнтськими операціями до ризик-орієнтованого нагляду.
Тобто раніше банки були зобов’язані перевіряти всі валютні операції, а зараз під ретельний контроль підпадатимуть лише ті операції, які фінансисти вважатимуть ризиковими. Чітких ознак "ризикових" операції не існує, банки визначатимуть їх самостійно.