Адвокат Смородский Александр Григорьевич

Виконавча служба намагалась стягнути виконавчий збір у розмірі 8 000 тис. грн., у виконавчому провадженні, де не вчинялось жодних виконавчих дій , однак судом постанова ДВС була скасована.

  Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 р.                                                                                     № 520/6501/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Волошина Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Молочко Івана Григоровича про стягнення виконавчого збору від 14.06.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору, винесена державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавцем Молочко І.Г., є  такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства та Закону України "Про виконавче провадження", а отже підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.

11.07.2019 року сторони у судове засідання не з`явилися, тому судове засідання було перенесено на 17.07.2019.

17.07.2019 року у судове засідання прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, причини неявки не повідомив, у зв`язку з тим, що для належного розгляду справи не були надані матеріали виконавчого провадження, судове засідання було перенесено повторно на 22.07.2019.

Представник позивача в судове засідання не прибув, через канцелярію суду 19.07.2019 року подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

          Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 27.05.2019 року на підставі виконавчого листа № 644/10077/16-ц, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова від 17.04.2019 року, відкрито виконавче провадження ВП № 59207343, за яким ОСОБА_1 є боржником, а Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області - стягувачем, відповідно до якої стягувач повинен вселити боржника за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Молочко І.Г. від 12 червня 2019 року у ході перевірки виконання вищевказаного судового рішення було встановлено, що ОСОБА_1 у добровільному порядку виконала рішення суду та вселилася за адресою: АДРЕСА_1 .

14.06.2019 року в рамках ВП № 59207343 відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору за вселення у розмірі 8346,00 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

          Згідно ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов`язок по примусовому виконанню рішень.

          Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

          Відповідно до  п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

          Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

          Згідно статті 27 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ, розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно статті 39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу.

          Отже, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

          Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" дає можливість зробити висновок про те, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, а розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми в рішеннях майнового характеру.              

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача. У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що, по-перше, ОСОБА_1 у визначений строк у добровільному порядку виконала рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі № 644/10077/16-ц та вселилася за адресою: АДРЕСА_1 , а по-друге, державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавцем Молочко І.Г. не було вжито жодних заходів примусового виконання рішень у зв`язку з добровільним виконанням судового рішення боржником.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14       роз`яснено, що відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.  

Окрім того, аналогічна правова позиція міститься у висновках Верховного Суду у справах № 910/1587/13 та № 761/11524/15-ц.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" в постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що при відкритті виконавчого провадження не було вирішено питання щодо стягнення виконавчого збору.

В матеріалах справи міститься постанова про відкриття виконавчого провадження № 59207343, у якій міститься ідентифікатор доступу до цього провадження, дослідивши інформацію за ВП № 59207343 на сайті "Автоматизованої системи виконавчого провадження" судом було встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження на даний час в системі відсутня.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем оскаржувана постанова винесена за відсутності вказаних у ст.ст. 26, 40 Закону України "Про виконавче провадження" підстав.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, системного аналізу положень законодавства України та враховуючи те, що фактично примусове виконання рішення суду в межах виконавчого провадження № 59207343 відповідачем не здійснювалось, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення виконавчого збору в межах цього провадження відсутні, відтак постанова про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 1 під., 6 пов., м. Харків, 61022) про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Молочко Івана Григоровича про стягнення виконавчого збору від 14.06.2019 р.

Стягнути на користь   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 1 під., 6 пов., м. Харків, 61022, код 41430641) суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

          Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

          Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

           Суддя                                                                                               Д.А. Волошин