Адвокат Смородский Александр Григорьевич

Провадження № 2/641/1305/2019 Справа № 641/2700/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Вовк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Преміум Актив» (далі - ТОВ «ФК «Преміум Актив») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 3144807254-033760 від 19.08.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 10895,50 грн., а також судові витрати в розмірі 1921 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Є Гроші» (далі - ТОВ «ФК Є Гроші») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання позики № 3144807254-033760 від 19.08.2018 року, відповідно до укладеного договору відповідач отримав позику у розмірі 1500 грн. на картковий рахунок з кінцевим терміном повернення позики не пізніше 23 год. 00 хв. 18.09.2018 року включно.

Договір про надання позики був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Договору.

15.01.2019 року між ТОВ «ФК «Преміум Актив» та ТОВ «ФК Є Гроші» був укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Преміум Актив» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3144807254-033760 від 19.08.2018.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань та на вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором в розмірі 10895,50 грн., з яких: 1500 грн. - заборгованість за кредитом; 4085,55 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5310 грн. - заборгованість за пенею, а також стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2019 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

В наданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не надано до суду договорів про надання фінансових послуг факторингу, укладеному між ТОВ «ФК «Преміум Актив» та ТОВ «ФК Є Гроші», не надано копію витягу про приймання-передавання прав вимоги за його грошовим зобов`язанням.

Також зазначив, що на останньому аркуші договору позики від 19.08.2018 року у графі «позичкодавець» міститься друкований запис «Електронний підпис ОСОБА_2 », а у графі позичальник «СМС код: 966660, Електронний підпис ОСОБА_1 », тобто будь-яких автентичних (рукописних) підписів у документі не міститься. Позивачем не надано до суду в якості доказу документ із назвою «Повідомлення» системи «Platon», відповідно до якого 19.08.2018 року через систему платежів було начебто проведено успішно видачу займу на сайті e-groshi.com у розмірі 1500 грн. на його картку.

Крім того, відповідач зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, того, що ним підписано електронним цифровим підписом договір від 19.07.2018 року, та не має даних щодо отримання позивачем електронного цифрового підпису в акредитованому центрі ключів, тобто не доведено підписання договору й самим позивачем.

У судовому засіданні представник відповідача Смородський О.Г. проти позову заперечував, та підтримав доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  

Стаття 16 ЦК України  передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 15.01.2019 року між ТОВ «ФК «Преміум Актив» та ТОВ «ФК Є Гроші» був укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Преміум Актив» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3144807254-033760 від 19.08.2018 року, що також підтверджується витягом з акту прийому-передачі прав вимоги згідно договору факторингу від 15.01.2019 року.

Як вбачається з договору № 3144807254-033760 від 19.08.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту позикодавець (Товариство) на умовах договору надає позичальнику (Клієнту) коштів у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов договору, а позичальник зобов`язується отримати (прийняти) та повернути позику та сплатити суму процентів користування позикою в порядку і в строк визначений договором.

Згідно п. 4.1 договору позика вважається наданою в момент отримання позичальником коштів в касі позикодавця, що підтверджується відповідним касовим ордером та/або зарахуванням коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника.

Як зазначає позивач, вищевказаний договір про надання позики був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Договору.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Частиною 3 ст. ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У позовній заяві позивач зазначає, що договір № 3144807254-033760 укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення цього договору.

Також позивач зазначає, що ідентифікатором, відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» є СМС-повідомлення з кодом 966660, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді із накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів).

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;

Частиною 1 ст. 14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Особливі вимоги відповідно до цього Закону пред`являються до кваліфікованої електронної довірчої послуги.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №680.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що надання послуги фіксування часу включає: реєстрацію звернень, на підставі яких формується електронна позначка часу; формування електронної позначки часу за допомогою особистого ключа центру сертифікації; передачу користувачеві послуги фіксування часу сформованої електронної позначки часу; реєстрацію та збереження електронної позначки часу, переданої користувачеві послуги фіксування часу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з розділу першого договору № 3144807254-033760 від 19.08.2018 року заявка це анкета в особистому кабінеті клієнта на веб-сайті товариства, встановленої форми, яка виражає намір клієнта отримати грошові кошти у позику (на умовах фінансового кредиту) та є невід`ємною частиною договору та узгоджений сторонами в додатку 1 до договору. Однак, позивачем до матеріалів справи не додано копію вищевказаної заявки з якої б вбачалося, що саме відповідач ОСОБА_1 мав намір отримати грошові кошти у позику, як і не надано доказів на підтвердження факту надсилання СМС-повідомлення (СМС код 966660) відповідачу.

Також суд не може прийняти у якості належного доказу платіжне доручення № 6121 від 20.08.2018 року про перерахування грошових коштів в розмірі 1500 грн. від ТОВ «ФК Є Гроші» на користь ОСОБА_1 , оскільки останнє не відповідає встановленим законом вимогам, та взагалі не містить в жодного підпису, печатки.

З приводу листа АТ «АКБ «Конкорд» № 148 від 29.01.2019 року наданої позивачем до позовної заяви, суд зазначає, що встановити повний номер картки одержувача грошових коштів в розмірі 1500 грн., перерахованих 20.08.2018 року не представляється можливим, оскільки в зазначеному листі зазначено лише фрагмент номеру картки та не міститься вказівки на володільця зазначеного рахунку. Окрім того дата перерахування грошових коштів відбулося 20.08.2018 року та не співпадає із датою укладення договору № 3144807254-033760 від 19.08.2018 року.

Тобто, суд на підставі наданих позивачем документів позбавлений можливості встановити факт перерахування грошових коштів в розмірі 1500 грн. саме на картковий рахунок відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт виникнення зобов`язань між ним та відповідачем, не надано належних доказів того, що саме відповідачем було застосовано ідентифікатор (СМС-повідомлення з кодом 966660), та взагалі, відсутні докази отримання відповідачем вказаного одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Щодо посилань відповідача про те, що ТОВ «ФК «Преміум Актив» є неналежним позивачем суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФК «Преміум Актив» та ТОВ «ФК Є Гроші» був укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1, що підтверджується копією відповідного договору, та зокрема за вказаним договором перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , що також підтверджується витягом з акту прийому-передачі прав вимоги згідно договору факторингу від 15.01.2019 року.

Окрім того, п. 10.4.4 договору № 3144807254-033760 від 19.08.2018 року передбачено право позичальника відступити (в тому числі продати право вимоги) свої права за вказаним договором третій особі.

На підставі викладеного, суд  приходить  до  висновку, що  позовні  вимоги  позивача про стягнення з заборгованості за договором № 3144807254-033760 від 19.08.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 10895,50 грн., не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263,267,279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Преміум Актив» до  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони та учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Преміум Актив», адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Мандриківська, 66, ЄДРПОУ 41797188.

Відповідач -  ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя:  М. Ю. Онупко