Адвокат Смородский Александр Григорьевич

Суддя        Саркісян О. А.

Справа № 644/1611/20

Провадження № 2-а/644/48/20

04.05.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі :

               головуючого- судді Саркісян О.А.,

               при секретарі- Зоріній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Харківській області в особі інспектора 6 роти 1 батальйону лейтенанта поліції Широкорада Олексія Сергійовича про визнання дій протиправними так скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

               Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2158534 від 25.02.2020 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити

               В обґрунтування позову зазначено, що 25.02.2020 року приблизно о 14-56 год. автомобіль позивача був зупинений спвробітником патрульної поліції під час руху по пр. Академіка Курчатова, 23 у м. Харкові без передбачених законодавством України підстав. Інспектор заявив вимогу предявити поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності на транспортний засіб, що позивачем не було зроблено, оскільки будь-які підстави для цього відсутні. Відповідач виніс постанову про притягнення його за порушення п. 2.1 г ПДР України до адміністартивної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. Вважає, що дана постанова винесена з порушенням встановленого законодавством порядку та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. Позивач вважає, що крім випадків при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, перевірка страхового полісу незаконна. Крім того в постанові зазначено, що позивач нібито рухався зі швидкістю 85 км/год, однак жодних доказів цьому предявлено не було, рішення про притягнення позивача за нібито перевищення швидкості у межах населеного пункту не приймалось, жодних процесуальних документів з цього приводу не виносилось. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставним і незаконним, оскільки адміністративне правопорушення він не вчиняв, і відповідач не має в розпорядженні доказів, які б могли підтвердити зворотне.

               Відповідач інспектор 1 батальйону 6 роти УПП ДПП в Харківській області лейтенант поліції Широкорад О.С. подав відзив на позовну заяву та надав диск з відеозаписом. Зазначив, що повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що під час несення служби в м.Харкові на пр. Академіка Курчатова, 23 екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 було виявлено порушення ПДР, а саме водій транспортного засабу Hyndai Tucson, державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 85 км/год, чим порушив п. 2.4 ПДР України. Крім того, після зупинку транспортного засобу, водій не надав поліса (договору) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Після чого, було прийнято рішення про складання адміністратисного матеріалу відносно позивача. Винесено постанову якою накладено штраф у розмірі 425 грн. До постанови в якості доказу долучено відео, на якому зафіксовано державний номерний знак транспотрного засобу, швіидкість з якою він рухався, максимальну допустиму швидкість, місце вчинення правопорушення. Цей доказ був покладений в основу прийнятого рішення, щодо притягнення водія до адміністраивної відповідальності. Вважає, що позивачем не надано жодних доказів на пілдтвердження своєї позиції, зокрема, щодо того, що він не знаходився на даному відрізку дороги, лише висловлено субєктивну думку, що не має жлдного нормативного та доказового підгрунтя. Наявність неточностей в складеній інспектором постанові чи протоколі, за наявності в діях особи складу адміністративного праовопорушення, не може бути оцінена судом як підстава для скасування обгрунтованого рішення інспектора про приятгнення особи до адміністравтивної вдповідальності та не може бути підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за умови допущення такого порушення.

               Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

               З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

               Суд, дослыдивши наданы докази, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

               Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 2158534, складеної 25.02.2020 року інспектором 1 батальйону, 6 роти УПП ДПП в Харківській області Широкорад О.С., відносно водія ОСОБА_1 , останній 25.02.2020 року о 14-49 год., керуючи автомобілем Hyndai Tucson, державний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті м.Харків рухався зі швидкістю 85 км/год та не мав при собі поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 г ПДР України - відсутність у водія поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. За адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

               Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

               Підпунктом «г» п. 2.1. ст. 2 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).        

               Позивач вважає постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки складена незаконно, а обставини, викладені в ній, не відповідають дійсності.

               Відповідно до п.п. 1,3,8 ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

               Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

               Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено відповідними статтями КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.

               Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

               Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

               Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.        

               Як вбачається з копії постанови выд 25.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка долучена позивачем до позовної заяви та завірена ним особисто, то в ній не міститься інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Посилання відповідача про те, що інформація про долучення до постанови в якості доказу відеозапису, відзнятого за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam, зазначена в п.6,9 вказаної постанови «додається відеозапис з приладу TruCam 001133» ніякими доказами не підтверджений, а навпаки суперечить тій копії постанови, що надана позивачем. Таким чином, посилання відповідача про те, що відеозапис з приладу TruCam був покладений в основу прийнятого рішення про притягнення водія до адміністративної відповідальності є голословним твердженням.

               Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

               Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 25.02.2020 року серії ЕАК №2158534 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

               Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

               У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

               Згідно з частинами 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

               Статтею 286 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

               Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

               Таким чином, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

               В задоволенні вимог позивача про визнання дій відповідача протиправиними слід відмовити .

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Стосовно "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Стосовно поняття "охоронюваний законом інтерес" в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

        Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Виходячи з викладеного саме скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідалоьності як рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що відповідає завданням адміністративного судочинства.

               Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 77, 241,242, 286 КАС України , суд,-

ВИРІШИВ:

       Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

               Скасувати постанову серія ЕАК №2158534 від 25.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАП України у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 425 грн, винесену інспектором 1 батальйону, 6 роти УПП ДПП в Харківській області лейтенантом полціїі Широкорад О.С., а провадження у справі закрити.

               В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

               Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 10 днів з дня проголошення.

        Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 04.05.2020 року.

               Суддя О.А.Саркісян