Адвокат Смородский Александр Григорьевич

Харківським апеляційним судом задоволено апеляційну скаргу нашого клієнта на рішення суду, яким виділено позивачу в користування гаражний бокс, який був самочинним будівництвом та стягнуто з нашого клієнта, який не надав згоду на отримання компенсації, грошову компенсацію вартості частини гаражного боксу.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Харків

Справа № 644/229/17

Провадження № 22-ц/790/2469/18    

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1,

Відповідач: ОСОБА_2,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 21 лютого 2018 року, ухвалене суддею Саркісян О.А.,-

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя, який в подальшому уточнював та просив:

гаражний бокс НОМЕР_1 у кооперативі «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Миру, 13, залишити у користуванні позивача ОСОБА_1 та стягнути з нього на користь відповідача ОСОБА_2 грошову компенсацію частини ринкової вартості вказаного гаражного боксу у розмірі 60800 грн.;

виділити позивачу ОСОБА_1: холодильник «Nord», 1997 року випуску, вартістю 1000 грн., телевізор «Samsung», 2001 року випуску, вартістю 1600 грн., морозильну камеру «Atlant», 2013 року випуску вартістю 3500 грн., диван, 2011 року, вартістю 2000 грн., а усього майна на суму 8100 грн.

виділити відповідачу ОСОБА_2 наступне майно: пральну машину «Bosch», 2006 року випуску, вартістю 4500 грн., електромясорубку «Dex», 2013 року випуску, вартістю 800 грн., пароварку, 2014 року, вартістю 800 грн., морозильну камеру «Atlant», 2013 року випуску, вартістю 3500 грн., годинник, 1997 року, вартістю 400 грн., а усього на суму 10000,00 грн.;

стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію в розмірі 1900,00 грн.;

легковий автомобіль ВАЗ 2106, 1983 року випуску залишити у користуванні відповідача ОСОБА_2 та стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію 1/2 частини ринкової вартості вказаного автомобілю у розмірі 13261,80 грн..

Позов мотивований тим, що з 20 лютого 1993 року сторони перебували у шлюбі, від якого мають двох повнолітніх дітей. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2016 року шлюб між ними розірвано, у звязку з відсутністю порозуміння щодо поділу спільно нажитого майна подружжям виникла необхідність вирішення питання у судовому порядку.

В обґрунтування позову зазначає, що у 2003 році позивач вступив до кооперативу «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами та протягом 2003-2005 років за кошти сімейного бюджету сторонами був побудований гаражний бокс НОМЕР_1, цільовим призначенням якого було збереження автомобілю, що належав на праві приватної власності позивачу. Протягом цього часу позивачем сплачувались щомісячні, цільові та інші внески, встановлені рішенням загальних зборів кооперативу «Мир», але після завершення будівництва у 2005 році правлінням вносились зміни до статуту та поновлювались списки членів кооперативу і відповідач надала до кооперативу свої дані замість даних позивача та стала членом кооперативу. Наразі гаражний бокс залишається у фактичному користуванні позивача, проте є спільною власністю подружжя, оскільки вступний внесок був сплачений ними 15.02.2000, тобто у період шлюбу.

Крім того, до спільного майна подружжя відносяться й інші неподільні речі, зокрема, і автомобіль ВАЗ 2106, реєстраційний НОМЕР_2, щодо якого відповідач розпорядилась на власний розсуд та який перебуває у фактичному її користуванні.

У зв'язку з викладеним, враховуючи, що спільне майно поділене відповідно до фактичного ним користування та вартість частки майна відповідача більша, необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 різницю вартості майна та частину ринкової вартості автомобіля ВАЗ 2106, а на користь ОСОБА_2 частину вартості гаражного боксу, який варто залишити у користуванні позивачу. 

У запереченні на позов ОСОБА_2 просила задовольнити позовні вимоги частково. Зазначала, що позивач просить виділити майно в користування відповідача, яке фактично не знаходиться у її користуванні, а саме: електромясорубка, пароварка, диван та дві морозильні камери. Також вказувала, що з 10.09.2007 вона є членом кооперативу «Мир», постійно сплачувала щомісячні, цільові та інші внески, встановлені рішенням загальних зборів кооперативу та користується гаражним боксом разом із синами, позивач в свою чергу перешкоджав у користуванні даним майном. Її заява щодо переоформлення гаражу від 07.11.2016 була задоволена членами правління згідно виписки із протоколу №19 від 18 грудня 2016 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 21 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

В порядку розподілу сумісного майна подружжя виділено ОСОБА_1:

- холодильник «Норд», 1997 року випуску вартістю 100 грн.,

-диван, 2011 року вартістю 500 грн.,

А всього на суму 600 грн.

В порядку розподілу сумісного майна подружжя виділено ОСОБА_2:

- пральну машину «Bosch», 2006 року випуску, вартістю 500 грн;

-телевізор «Samsung», 2001 року випуску вартістю 100 грн,

-годинник, 1997 року випуску вартістю 20 грн,

А всього на суму 620 грн.

ОСОБА_1 виділено в користування гаражний бокс НОМЕР_1 у кооперативі «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами, розташованому за адресою м.Харків, вул.Миру, 13. 

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частини гаражного боксу НОМЕР_1 у кооперативі «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами, розташованому за адресою м.Харків, вул.Миру, 13 в сумі 60800 грн.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна подружжя відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн.

Рішення мотивоване тим, що гаражний бокс не є власністю кооперативу «Мир», оскільки він був побудований за спільні кошти подружжя, пайові внески членами кооперативу не вносились і за них він не будувався. Не суперечить закону розподіл сумісного майна подружжя, а саме будівельних матеріалів, які наразі складають завершений будівництвом гараж, адже новостроєне майно набуває юридичного статусу після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього, що у відношенні до гаражного боксу зроблено не було, а він лише фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням. При вирішенні питання щодо користування гаражним боксом, суд виходив з наявності у сторін водійського посвідчення, автомобілю та фактичним користуванням гаражем.

Щодо іншого майна, то сторони дійшли згоди щодо його оцінки та порядку фактичного використання.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині виділення позивачу в користування гаражного боксу НОМЕР_1 та відповідно стягнення з нього грошової компенсації вартості частини гаражного боксу у розмірі 60800 грн. на її користь, та у задоволенні цих вимог відмовити, судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заочне рішення в оскаржуваній частині є необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджується з підставами, які визначив суд для виділу гаражного боксу в користування позивачу, оскільки документи надані ним не були належним чином завірені, не підтверджені їх оригіналами та у нього відсутні.

Звертає увагу, що власник гаражу у кооперативі згідно статуту повинен бути членом кооперативу, яким позивач не є, тому частики у праві власності на нього не має.

Також зазначає, що а ні їй, як члену кооперативу, а ні позивачу не належить право приватної власності на гаражний бокс, адже державна реєстрація вказаного майна відповідно до вимог ст.331 ЦК України не проводилася, тому він є самочинним будівництвом, а наявність технічного паспорту на гараж не є підтвердженням завершеного будівництва та не встановлює право власності на нього. Тому суд фактично узаконив самочинне будівництво - гаражний бокс та визнав його об'єктом завершеного будівництва. При тому, державна реєстрація відповідачем не проводилась, оскільки гаражний бокс ще не добудований.

Крім того, судом не були застосовані норми законодавства, якими встановлено надання обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, тоді як відповідач своєї згоди на отримання такої компенсації замість її частки у праві власності не надавала.

Не погоджується із оцінкою гаражного боксу, оскільки вважає її не актуальною та такою, що не відповідає його реальній вартості на теперішній час.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування відзиву зазначає, що відповідно до технічного паспорту спірний гаражний бокс є капітальною спорудою, завершеним будівництвом, але не належить подружжю на праві власності та є сукупністю будівельних матеріалів. Вартість спірного майна, визначена судом, є обґрунтованою та встановленою на час розгляду справи, з якою відповідач та її представник погодились під час розгляду справи в суді першої інстанції. Вважає вірними підстави, з яких суд виходив при вирішенні питання виділу у користування гаражного боксу, оскільки відповідачем він за цільовим призначенням не використовується, а діти не мають жодного відношення до майна.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує рішення лише в частині передачі ОСОБА_1 в користування гаражного боксу НОМЕР_1 у кооперативі «Мир» та стягнення на її користь грошової компенсації як вартості Ѕ частини гаражного боксу, тому в іншій частині рішення суду в апеляційному порядку не переглядається. 

З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 1993 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкові ХМУЮ було зареєстровано шлюб між сторонами, про що зроблено актовий запис №132. Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2016 року шлюб розірвано, яким також встановлено, що шлюбні відносини фактично припинені з вересня 2015 року. 

Судовим розглядом встановлено, що спірний гаражний бокс, що знаходиться на території кооперативу «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами, було побудовано протягом 2003-2005 рр. за кошти спільного бюджету в період шлюбу між сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. 

Положення частини другої статті 331 ЦК України слід розуміти у системному зв'язку з положеннями статті 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає жодних винятків. Як правило, усі об'єкти нерухомого майна в силу своєї специфіки після завершення будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації. 

Відповідно ст.81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно п.п.б п.8 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами справ, повязаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» №5 від 28.06.1991 з подальшими змінами оскільки гараж є неподільним майном, у разі спору між подружжям питання про залишення гаража одному з них і присудження грошової компенсації за частку в майні іншому розв'язується з урахуванням правил шлюбно-сімейного законодавства. Приймаючи до уваги цільове призначення гаража, інтереси неповнолітніх дітей, які залишились з подружжям, заслуговуючі на увагу інтереси одного з них, вибуття дружини в іншу місцевість, досягнуту сторонами угоду, інші подібні обставини, гараж може бути залишений судом дружині, що не є членом кооперативу, але має потребу в гаражі для автотранспортного засобу.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК (2947-14) щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової  компенсації  та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК ( 435-15 ), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний  рахунок  суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. 

Отже, з огляду на те, що відповідач не надала згоду на отримання компенсації за гаражний бокс, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає в оскаржуваній частині скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в цій частині.

При цьому, судова колегія враховує, що саме відповідач є членом кооперативу "Мир", автомобіля не має жодна зі сторін, будували гараж разом, що не заперечується сторонами, право власності на нього не зараєстроване, тому його слід залишити у їх спільному користуванню.

Інші доводи апеляційної скарги щодо вчинення опору позивачем під час будування гаражу відповідачем та відносно незгоди з оцінкою гаражного боксу не мають правового значення для вирішення справи. 

На підставі ст.141 ЦПК україни з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судового збору сплачена відповідачем в сумі 960 грн. за подачу апеляційної скарги. 

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України суд, -  

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 21 лютого 2018 року скасувати в частині виділення ОСОБА_1 в користування гаражного боксу НОМЕР_1 у кооперативі «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами, розташованому за адресою м.Харків, вул.Миру, 13 і стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації , як вартості частини гаражного боксу НОМЕР_1 у кооперативі «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами, розташованому за адресою м.Харків, вул.Миру, 13 в сумі 60800 грн..

В задоволенні позову про виділення ОСОБА_1 в користування гаражного боксу НОМЕР_1 у кооперативі «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами, розташованому за адресою м.Харків, вул.Миру, 13 і стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації, як вартості частини гаражного боксу НОМЕР_1 у кооперативі «Мир» по будівництву автостоянки з металевими гаражами, розташованому за адресою м.Харків, вул.Миру, 13 в сумі 60800 грн. - відмовити. 

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн.

В іншій частині рішення суду в апеляційному порядку не переглядалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу ст.389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови складено 17 травня 2018 року.